Всім привіт! Розповім про свої враження)
Для мене це були перші змагання з крос кантрі такого рівня. Раніше я займався шосейним велоспортом, більше 10 років. Відкатав доволі багато змаганнь, але потім, так вийшло що декілька років був зовсім без велосипеда та далекий від спорту. В минулому році відбулося моє повернення на колеса)) почав кататись для свого задоволення та підтримки форми. Мій вибір впав на МТБ, так як можна кататись як у лісі, так і по шоссе, хоча мрію про хороший шоссер). Потихенько почав брати участь у місцевих, наших вінницьких, велозмаганнях, а у цьому році вирішив підготуватись трохи і проїхати щось більш меньш серйозне).
Приблизно за дві неділі до старту почав кататись по трасі, потихенько вивчаючи технічні елементи, долаючи страх перед ними та лазити в підйоми. Успіхи мої чесно кажучи були не дуже, так як постійно був присутній страх та техніки не вистачало. Вирішив, що на крайній випадок поїду по початківцям, так як їхня траса мені по зубам. Катаючись по цій трасі тренування за тренуванням почав підключати технічні ділянки з елітної траси, щоб проходити їх з ходу. Поступово страх пройшов)) і я навіть собі нічого не зламав))). Вирішив спробувати себе в еліті. Завданням для себе ставив просто доїхати, без інцедентів) по можливості добратись до першої половини таблиці).
Отже день змагань. Виспався добре, останній тиждень вийшло добре покататись по шоссе, самопочуття нормальне. Їду на старт. Приїхав приблизно о 12тій, як раз на фініш початківців. Поспілкувавшись зі знайомими, починаю потихенько розминатись, їду по змагальному колу. Після спуску до кам"яної долини та її проїзду, відчуваю що щось не так з перемиканням. Зупиняюсь подивитись в чому справа, і бачу перекошений задній перемикач. Тільки його торкаюсь, як він повисає на ланцюзі. Паніка! До старту хвилин двадцять а у мене велосипед з відломаним пєтухом! Біжу до старту, перебираючи в голові можливі варіанти рішень проблеми). Підїзжаю до суддівської палатки з їдеєю спитати в мікрофон, можливо у кого завалявся пєтух)) Ідея була безперспективна)) Тому почали з Женьою Догадовим шукати вільний велосипед). На заклик відкликнувся Іван Медведєв) За що йому ВЕЛИЧЕЗНЕ ДЯКУЮ, так як я вже почав втрачати надію на старт у гонці. Міняємось велосипедами, їду пробувати велосипед, забуваючи що до старту лічені хвилини. Після мого 13 кілограмового фокуса, карбоновий найнер Івана не їде а летить! Виїзжаю в стартовий підйом повертаю на спуск підйом, повертаюсь на старт - а там уже нікого нема))) Чудово, перший раз у житті провтикав старт)) Відмахуюсь суддям, починаю доганяти). Розрив зловив хвилини дві напевно, так як коли їхав по вертольотам, спостерігав як суперники проїзжають волрайди).
Їду своїм темпом, привикаючи до чужого велосипеда. Сідло виявилось трохи низькуватим, але це краще ніж коли високо)
Під кінець першого кола догнав чоловік 5) На дропах та камінцях акуратнічаю, в підйоми страюсь трохи наганяти. Самопочуття на диво не погане, шукаю рукою флягу - а її нема) чудово, забув у свому велосипеді) Добре що з водою на трассі проблем не було, так як группа підтримки на трассі була те що треба!) Після другого кола звикся з велосипедом, почуваю себе впевненіше на тех елементах. Догнав ще пару чоловік. На фініші чую, що я 18надцятий). Після цього перед собою бачив тільки кругових). Під кінець 5го кола чую ззаду Титаренка - пропускаю. На 6 колі догріб Яріка Гончара. В кінці 6 го кола чую ззаду лідера) Але до фінішу вдалося не дати себе округлити і доїхати всі 7 кіл.
Фініш - 17 місце.
Приємна втома. Довгожданна вода))
Море вражень від траси, на останніх колах стрибав в своє задоволення!
Дякую всім, хто підтримував! Неймовірно крута атмосфера та заряд енергії!
Респект Сані Тодорчаку, Сергію Кириленку, Яріку Гончару, Віті Щербині та всім іншим хто тратив свій час та сили на будівництво цієї траси! Стидно що не був з вами)
Неймовірна вдячність Жені Догадову та особливо Івану Медведєву, за те що виручив з велосипедом! Велік кайфовий! Все працювало на відмінно! Покатався вперше на 29 колесах - дуже сподобалось! Бігом заробляти гроші на новий велосипед!
Отримав величезну купу досвіду та мотивацію серйозно готуватись на наступний рік, та надіюсь що вийде відвідати декілька виїзних етапів!
Також дякую дружині, яка готувала мені смачні макарони перед стартом та слідкувала вдома за онлайн трансляцією та хвилювалась за мене)))
Все було дуже круто! До нових зустрічей!)
Комментарии