Ну шо ж, мабуть час настав... Бася, нарешті, вклалася, а в мене на диво ше не повилазили очі від цілоденного стирчання перед екраном та читання статей і дописів...
Маю розказати про ту дивну пригоду, яка сталася зі мною мнулими вихідними. То було вперше (як для мене, так і для господарів), то було круто, то були "Соколині перегони"...
Зразу скажу - хвалитися мені нічим, бо в моєму "активі" почесне друге місце ... з кінця в абсолюті))))То буду замість хвалитися значить хвалити...)) Ну, перш за все мою кохану і терплячу Ксения Минина (Kseniya MInina) за те, шо таки змогла мене ушатати на ту авантюру, мотивуючи в тому числі і тим, шо якшо не кататиму бодай на якихось змаганнях, то продасть мій ровер, а на виручені гроші майне з гарними хлопами у велопохід))) Тоді ше маю сказати "дякую" нашому велогуру Олександр Шумілін (Oleksandr Shumilin), шо взагалі закинув ідею поїхати на "Соколині перегони", і на диво в 60-тисячному місті найшлося аж(!) 10 бажаючих взяти участь у гонці. Ну і друге, що сяк-так хоч пару раз катнули ми, аби підготуватись. Та, Шуня полюбе напише нижче, шо то, шо я зву "катнули", то так - "єдва-єдва", та менш із тим, все ж краще ніж нічого. Далі дякую класним хлопцям: Сашкові, Сергію, Віктору та Денису за чудову компанію. Ви реально круті, і маю надію, шо разом ще куди-небудь виберемось))
З нами були не тільки хлопці, але про те далі - Інну дякувати буду окремо)))
Але все ж таки окремо треба похвалити організаторів перегонів - все було мега-круто!!! І попри те, що для мене це був перший такий досвід - в силу професії не з чуток знаю, шо таке замутити класне дійство спільно з владою. Це виглядає наче оксюморон, бо яке ж може бути класне дійство, здавалося б, коли до того докладає рук влада. Ми маєм сформований стереотип, шо влада - то впертий інертний механізм, який пхати важче, ніж Сизифів камінь)) Але ні!!! У Вознесенську склалося все інакше - принаймні з боку учасника. ВІд самого початку і до фінішу я відчував лише тотал хепінес. Спершу, правда, був шок - стільки вєліків в одному місці я ше не бачив, а судячи з марок на рамах (навіть попри те шо дуже віддалено уявляю, яка там в них комплектація і всьо ото всіляке-різне) - зрозумів - на кількох дсятках квадратних метрів стоїть річний бюджет міста у двоколісному еквіваленті. Далі була театральна пауза перед стартом, яку класно заповнили фото- та відеографи, ретельно знімаючи усіх з усіх сторін. Ще до старту реально оцінив свої шанси, і примітив серед річного бюджету на двох колесах свого суперника - дядька у шльопках і на "Україні", ото з ним і вирішив боротися за чемпіонство!))))))) Далі був старт, усі рвонули, шо коні на іподромі, рвонув і дядько на "Україні", грохотом свого ножного насоса, десятка ключів та ше чогось у багажнику змушуючи замовкнути навіть гавкаючих по вулиці собак!!! Ну. поїхали, значить... Їду, класно, траса кльова, кругом маркування, заблукати нереально, на поворотах постійно зустрічаються чемні волонтери, шо питаються, як ся маєш та вказують - куда краще їхати))) Ближче до фінішу в мене вже про самопочуття не питали - то було видко й так, лише зичили удачі...))
Але поки що все йде клас, десь далеченько, але ше видно оком, бачу авангард, в якому більшість нашої делегації, то все дуже мотивує, і педалі крутяться жвавіше. Починається лісосмуга, пагорби, різкі повороти і оте все, чим обіцяли "нагодувати" як слід організатори))) І знов все наче нічого, ніде ше не впав, їду, й радуюсь, а тут телефон... На тому кінці моя терпляча кохана повідомляє - в неї прокол...але от в чому прикол - в неї в камері дірка є, а насосу і ремкомплекту - нема)))бо воно все в мене, а в неї зате є шось попоїсти, ну а шо - каждому своє, вона берегиня домашнього вогнища, нашо їй насоси й латки...))короче, подолавши більше половини дистанції, розвертаюсь і попри вмовляння їхати далі, вертаюся назустріч злорадним посмішкам тих небагатьох, кого встиг обігнати... і дядька на "Україні")))
Далі ми вже їхали разом, зробили собі тімбілдінг. А шо,тоже непогано, тепер вже була змога неквапно роздивитись навколишні краєвиди, помилуватися лісами та озерами, словом - сатісфекшн, який було перервано підступною голкою з акації, шо впилася в моє переднє колесо, і будучи не одразу поміченою, стала причиною мого величного і безумовно видовищного польоту з широко розправленими як крила, руками, через руль... Тіко пісні "диш..ендаааа" з "Тітаніка" не хватало))) і когось із фотіком)))
Вознесенська земля прийняла мене добре, посадка була відносно м'якою, але на темпі подальшого просування трасою (окрім звичайно ж, латання камери), цей політ відбився негативно. А далі були ше понад 10 кілометрів шляху, останні 3 з яких по Болгарці, дай Бог здоровля всім, хто там живе)))))А, до речі, геть же ж забув!!! Дядько на "Україні" вже теж втомивсь їхати (от странно), і попросив його зачекати, останні кількасот метрів долали з також останніх сил вже разом))) "май вор із овер" - змирився я...)))
І ось нарешті, фініш, відчуваю, як з полегшенням зітхнули ті, хто фіксував час прибуття, мабуть так само ми несли радість і решті попердніх волонтерів. ))) на фініші вже всі зачекались нагородження, а нам окрім решти приємностей від факту участі як такого ше й дали смачної каші, а потім разом з футболками та медалями ше й призів у лотерею надавали!))) До того ж, особисто привітав нашу первомайську дрім-тім мер Віталій Луков (от не можу не порадіти за вознесенців, шо мають такого бургомістра - як його назвали гості з Польщі). Ну от і все... Перші мої перегони позаду, так всього багато тоді собі думалось - але тіко приємного, заразив мене Шуня отими перегонами, а потом ще й на роботі давай там про всякі Куяльніки розказувать та про Поліську Січ... Короче, треба продовжувати, непоганий варіант активного дозвілля))
А далі наш дрім-тім поїхав додому, а я мав лишатися, бо бач "професіон де фуа" кличе - нада було знімать святковий концерт на новини. Ну, кохану для компанії лишитись не вмовиш - вдома Бася вже діда з бабою витисла геть, то вирішив загітувати лишится Инна Науменко, яка, на щастя, радо погодилась, сподіваюсь, шо таки не пошкодувала. Так от, наостанок дякувати маю Інні, бо після концерту в десятій вечора вияснилось, шо автобуса через 15 хвилин не буде, а буде в час ночі))))))Отак ми і просиділи на вокзалі три години, ну але то,як каже один Леонід з фамілієй Канєвський, вже зовсім інша історія))))
Хто дочитав - той маладєц,а хто ні - то так і буде)))
Вітру вам всім в тухес, не сидіть на місці і не марнуйте життя на всяческі інтернети!;)
 наша дрім-тім з Первомайська | [ ] | 164 Kb | 05/23/18 12:30 |
 Незадовго до фінішу | [Після польоту над Таборівськими схилами все ок)))] | 131 Kb | 05/23/18 12:32 |
